ИЗГАРА

ИЗГА́РА, ы, ж.С.-х. Болезнь хлебных злаков; головня.Изгара хлѣба. ФРЛ1 II 465. Хлѣб в залѣсьѣ и глуши хуже родится и головнѣ, изгарѣ и другим болѣзням больше подвержен бывает. Комов 54.— Ср. головня, ржа.

Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»

ИЗГАРИНА →← ИЗГАР

Смотреть что такое ИЗГАРА в других словарях:

ИЗГАРА

Изгарина, Изгарь 1) жужелиця; 2) -на зерновая - зо[а]на, сажа, сажка, головня, (спорынья) ріжки (-ків). [Як перший раз їдеш сіяти, то не можна мастити воза, бо як посієш жито, то вродять ріжки; а як пшеницю, то буде в пшениці зона; а як ячмінь, то вродить головня (Звиног.)]; 3) -на табачная в трубке - чвир (-ру), згар (-ри) з тютюну, дриґез, дреґес (-су), (лёгкий налёт) тютюнова падь.... смотреть

T: 169