ЛЕСТУ́Н, а, м.То же, что льстец.АТ II 16. Лестуны суть лукавы, на языкѣ мед, а в сердцѣ лед. ВЛ 551.
Лестунья, и, ж.ВЛ 551.
ЛЕСТУ́Н, а, м.То же, что льстец.АТ II 16. Лестуны суть лукавы, на языкѣ мед, а в сердцѣ лед. ВЛ 551.
Лестунья, и, ж.ВЛ 551.
Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»
ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл.... смотреть
ЛЕСТУ́Н, а́, ч., заст.Той, хто любить лестити.Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині (Сл. Б. Грінченка).
-а, ч., заст. Той, хто любить лестити.
імен. чол. роду, жив.
[łestun]ч.pochlebca
підлесник, облесник, ПІДЛАБУЗНИК, лизун, (запобігач ласки) забігайло.
див. підлабузник
-а, ч. , заст. Той, хто любить лестити.
лесту́н іменник чоловічого роду, істота рідко
лестун, -а