⊲ ОБТИРАЛЬНИК, а, м.Платок, о который что-л. вытирают.Утиральник, обтиральник; утиральной платок. ЛВ1 I 1055.
⊲ ОБТИРАЛЬНИК, а, м.Платок, о который что-л. вытирают.Утиральник, обтиральник; утиральной платок. ЛВ1 I 1055.
Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»
ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч.Той, хто виконує роботу з обтирання чого-небудь.Обтиральник паровозів.
імен. чол. роду, жив.обтирщик
-а, ч. Те саме, що обтирач.
обтира́льник іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Те саме, що обтирач.
обтиральник, -а